Безбар’єрність, освіта та просвітництво: як живе громадська організація в Ужгороді

https://suspilne.media/

https://shkramko.uzhmedia.group/wp-admin/post.php?post=41&action=edit

«Мріяти – круто, але треба ще діяти», – керівне гасло громадської організації «Мрія в дії». Основною місією цієї відносно молодої організації є підвищення якості життя мешканців Закарпаття, зокрема людей з інвалідністю.

Чому це важливо? Тому що для багатьох людей з інвалідністю досі існують бар’єри у доступі до освіти, працевлаштування та повноцінної участі в суспільному житті. Наразі 9 осіб є членами організації, понад 50% з них – особи з інвалідністю, які прагнуть розвиватися, навчатися та жити на рівні з іншими. Йдеться не про особливі умови чи надзвичайні переваги, а про реалізацію законних прав та збереження людської гідності.

Мене ображає, коли людей з інвалідністю називають «такими, як вони», «інвалідами» чи «каліками». Ми всі рівні, і боротьба за безбар’єрність стосується кожного, адже це безпосередньо впливає на якість життя всіх нас. Люди з інвалідністю потребують дружнього й толерантного середовища, яке враховує їхні потреби, – зізнається керівниця ГО.

Одним із напрямів діяльності установи є просвітницька робота.

Ми помітили, що багато людей замість правильного терміна «людина з інвалідністю» використовують інші слова, які є не лише некоректними, а й можуть образити чи принизити когось. Для мене було несподіванкою, що багато осіб з інвалідністю самі себе називають по-різному. Іноді почувши слово «інвалідність» люди починають хвилюватися і думають чи правильно так говорити. Ймовірно, це пов’язано з неодноразовою зміною термінів, перш ніж було затверджено єдиний.

Проводити такі бесіди в освітніх закладах особливо важливо, адже діти – наше майбутнє і саме в цьому віці формується ставлення до інших.

Ми регулярно відвідуємо школи, розповідаємо, як правильно поводитися і спілкуватися з людьми з інвалідністю. Надія Дьолог, керівниця напрямку безбар’єрності та користувачка крісла колісного, розповідає про свої досягнення і ділиться досвідом. У молодіжному просторі Ужгородського університету ми проводили захід, де навчали цього через вікторини та квести. Було багато помилок, однак це нормально, адже для нас важливий результат.

Водночас реалізація різних проєктів значною мірою залежить від фінансової підтримки. На жаль, в Україні, особливо під час війни, фінансування громадських організацій залишається обмеженим. Попри це, команда подає грантові заявки та співпрацює з міською й обласною владою, на основі підписаного меморандуму. Окрім цього, усі охочі можуть підтримати ініціативу, зробивши добровільну пожертву на сайті «Мрія в дії».

Воркшоп “Слова: вікна або стіни”

Попри фінансові виклики, команда намагається підтримувати ініціативи, які запровадила раніше. Наразі найактивніше реалізується воркшоп з ненасильницької комунікації «Слова: вікна або стіни». Програма розрахована на різні вікові групи – від підлітків до дорослих. Окремі заняття також проводять для осіб з інвалідністю.

Олеся Носенко зауважує: «Проблеми з ненасильницькою комунікацією – наша пострадянська спадщина. Практика показує, що особливо важко перевчити старших людей, які більшу частину життя провели в нав’язаних переконаннях. Однак я спостерігаю, що молодь сприймає це по-іншому».

Програма цього тренінгу розроблена в Польщі, однак нещодавно її адаптували для України. Пройшовши навчання «Крила для Родин» у Києві, Олеся стала тренеркою та впровадила ініціативу в осередку. У її межах розвивають емоційний інтелект і навички толерантної комунікації. Це особливо важливо, адже в українському мовному середовищі досить багато сарказмів та ярликів. Використовуючи їх ми часто не відкриваємо можливість для щирої та якісної комунікації.

Ми навчаємо бути в гармонії з собою та іншими, а також розвиваємо емпатію», – пояснює голова організації. Воркшоп має чітку структуру і складається з 16 офлайн-занять. Метод ННК передбачає чотири основні кроки: говорити фактами, а не інтерпретаціями; розпізнавати власні емоції; усвідомлювати і називати свої потреби; визначати стратегію дій.

Проєкт “Крок до мрії”

Ще одним важливим проєктом є «Крок до мрії». У його межах створено пілотну карту доступності об’єктів у місті Ужгород, яку розміщено на сайті ГО. Надія Дьолог зазначає, що разом із командою вони оцінили 50 об’єктів, однак частина з них уже припинила роботу, тому на карті їх менше.

Ми брали до уваги всі заклади, якими користуються люди: кафе, перукарні, ресторани, просвітницькі заклади, лікарні та об’єктивно описували їхні переваги і недоліки. Під час оцінювання звертали увагу на безперешкодний вхід, відсутність високих сходів та окрайків; стан прилеглої території і наявність облаштованої вбиральні. Мене вразило, що в міській раді вбиральню для людей з інвалідністю використовували, як склад миючих засобів.

Олеся Носенко додає, що її обурює аргумент про те, що не варто робити прилаштовані вбиральні для декількох людей.

Не можна оцінювати потреби людей з інвалідністю лише через статистику. Чому б не зробити одну доступну вбиральню, якою зможе скористатися кожен?

Важливим аспектом оцінювання став рівень комунікації працівників, адже людині з інвалідністю важливо отримувати не надмірну опіку чи увагу, а рівне ставлення.

Ми провели багато розмов із власниками закладів, наголошували на недоліках і деякі з них погодилися на зміни. Наприклад, один із закладів міста – Ляльковий театр – змінив вхідну зону, і тепер вхід до театру є доступним

Водночас необхідно, щоб працівники міської ради, державної адміністрації та архітектори усвідомлювали свою відповідальність. На жаль, багато об’єктів зроблено «задля галочки» і такий неякісний підхід до роботи досі залишається поширеним. Йдеться лише про виконання чинних ДБН, які прописані в законодавстві. Варто усвідомити, що їх дотримання є корисним для кожного. Наприклад, пандусами радо користуються батьки з дитячими візками, велосипедисти чи люди похилого віку. Разом із тим, залученість людей з інвалідність до процесу є критично необхідною, адже саме вони найкраще можуть озвучити власні потреби.

Проєкт “Надихаючі дівчата”

Серед ініціатив, які вдалося реалізувати, особливе місце посідає проєкт «Надихаючі дівчата». Разом з організацією, яка опікується кав’ярнею «Янгол», наставниці провели тематичне навчання. Воно спрямоване на підтримку дівчат і жінок з інвалідністю у працевлаштуванні. Учасниць ознайомили з основами роботи баристи та офіціанта, допомогли попрактикуватися у спілкуванні з відвідувачами, а також заповнили анкети для платформи працевлаштування людей з інвалідністю. Також проводили круглі столи та зустріч у форматі «Жива книга», де Надія розповідала про свій життєвий шлях і досвід. Після цього провели квест, під час якого кожен міг спробувати пересування на кріслі колісному.

Екологічна активність

Водночас діяльність організації не обмежується лише соціальними проєктами. Учасники «Мрія в дії» впроваджують різноманітні еко-практики і намагаються працювати за принципом еко-френдлі офісу.

Ми сортуємо відходи, використовуємо просвітницьку й офісну продукцію з перероблених матеріалів, проводимо молодіжні кемпи на природі та навчаємо жити в гармонії з нею. Також організовуємо тренінги й семінари, де розповідаємо про відповідальне використання ресурсів.

Окремою гордістю є використання квітучих листівок для друкування запрошень і додаткових матеріалів – їх можна посадити в землю і з них виростуть квіти. Темою екології та альтернативних джерел енергії Олеся займається вже давно, зокрема вона створила в одній із громад першу в Україні майстерню сонячних колекторів.

Ми були дотичні до створення першої в Україні майстерні сонячних колекторів. Проводили навчання для молоді та розповідали про альтернативні джерела енергії.

Окрім цього, в межах 22 Мандрівного Docudays UA у співпраці з Освітнім центром «Інсайдер» команда проводила екскурсію Ужгородом, під час яких привертала увагу до важливості збереження дерев у місті.

Команда «Мрія в дії» позиціонує себе як відкрите середовище для людей, які хочуть долучитися до спільних ініціатив. Участь у проєктах не має жорстких обмежень – приєднатися може будь-хто за власним бажанням. Організація також розглядає нові ідеї та, за можливості, підтримує їхню реалізацію. Наразі їй потрібні волонтери, а для участі достатньо заповнити анкету на сайті. Важливою умовою є мотивація та готовність брати участь у спільній діяльності.

 

Яна Шкрамко, студентка відділення журналістики УжНУ